Гіпертермічний синдром у дітей невідкладна допомога
Напевно, багато батьків розуміють, що саме поняття гіпертермія позначає підвищену температуру у малюка. Звичайно ж, це привід для тривоги, тому що зміна температури є сигналом збою в нормальній роботі дитячого організму. Отже, які причини гіпертермії у дітей, що таке гіпертермічний синдром і що необхідно робити в таких випадках?
Причини гіпертермії у дітей
Лікарі гипертермическим синдромом називають глибоке порушення терморегуляції у дітей, коли температура дитячого тіла підвищується до 39 °С. При цьому шкіра дитини стає блідою, кінцівки холодними, з’являється озноб і тахікардія, задишка і збудження. Це і є симптоми гіпертермічного синдрому, коли треба вживати термінові заходи.
Причиною гіпертермії у дитини можуть бути такі фактори:
- Порушення теплового балансу в екстремальних умовах, тобто перегрів.
- Патології механізмів терморегуляції, в числі яких ендокринні порушення та патологія м’язів, порушення тепловіддачі випаровуванням.
- Центральні збої механізмів терморегуляції. Це інтоксикація, коматозні стану, наркоз.
Підвищення температури тіла дитини є захисною реакцією організму, його мобілізацією на боротьбу з інфекціями, бактеріями, іншими чужорідними тілами, що потрапляють в організм. Температура вище 38°С — це загибель багатьох мікроорганізмів, які є патогенними.
Симптоми гіпертермії та її лікування
Існує кілька варіантів клінічних симптомів гіпертермії:
- Червона лихоманка. Вона супроводжується лише порозовением шкірних покривів. Така лихоманка не вимагає термінового лікарського втручання.
- Біла гарячка. Її ще називають блідою. У цьому випадку дитині характерний озноб і блідість шкіри. Якщо такий стан не лікувати, то воно перейде в гіпертермічний синдром.
- Гіпертермічний синдром — це, власне, і є патологічний варіант лихоманки, коли у дитини спостерігається неадекватне підвищення температури, що супроводжується метаболічними розладами і дисфункцією внутрішніх органів.
В залежності від клінічних симптомів проводять їх відповідну терапію:
- Лікування червоною лихоманки — це забезпечення дитини необхідним кількістю рідини і контроль над легкістю його одягу. Жарознижуючим засобом служить парацетамол. Якщо у дитини раніше відзначалися судоми і є неврологічні захворювання, то жарознижуючі препарати доцільно давати дітям при 38 градусах. Дозволено застосовувати препарат ібупрофен. Він крім твори жарознижуючого ефекту забезпечує і знеболюючий, протизапальний.
- Лікування блідою лихоманки. В цьому випадку для лікування використовується поєднання жарознижуючих препаратів і судинорозширювальних. Після відновлення мікроциркуляції рекомендуються фізичні методи охолодження тіла. Малюка потрібно розкрити і розтерти його шкірні покриви водою температурою до 32 градусів. З цією метою раніше застосовували оцтові розтирання, але сьогодні вони заборонені зважаючи на всмоктування оцту в шкіру і появи симптомів отруєння у дитини. Можна використовувати також обдування вентилятором як фізичний метод охолодження тіла.
- Лікування гіпертермічного синдрому. Температуру тіла дитини знижують комбіновано використанням фармакологічних і фізичних методів охолодження тіла. Обов’язковим компонентом лікування служить оксигенотерапія та інфузійна терапія з метою корекції водно-електролітних порушень.
Якщо у дитини температура тіла вище 40оС, то її потрібно знижувати терміново. Тіло малюка звільняють від одягу, застосовують фізичні методи охолодження. Дитині дають парацетамол, а при наявності порушень периферичного кровообігу застосовуються судинорозширювальні препарати.
Батьки повинні розуміти, що підвищення температури тіла у дитини завжди є сигналом тривоги і необхідно проконсультуватьсь з лікарем. Не можна займатися самолікуванням і відтягувати час. Це ризик для здоров’я вашого малюка.
Лікар-педіатр: Дмитрієва Г. М.
Источник
Іноді батьки скаржаться на, здавалося б, безпричинне підвищення температури у дитини. Немає жодних ознак початку захворювання, малюка не турбують болі, а градусник вперто показує підвищення температури тіла. Причина для підвищення температури завжди є, але не завжди вона очевидна. І в будь-якому випадку висока температура у малюка не повинна залишатися без уваги дорослих. Про гіпертермії і гіпертермічному синдромі варто дізнатися якомога більше, щоб знати, як допомогти дитині в тій чи іншій ситуації.
Що це таке?
Гипертермическим називається синдромом порушення терморегуляції (теплообміну), пов’язане з підвищенням температури тіла. Жар незмінно провокує відповідну реакцію з боку внутрішніх органів і систем, при цьому найчастіше страждають серце, судини і нервова система. Підвищення температури понад природної норми (для немовлят нормою вважається 37,0 градусів, для інших – 36,6 градуса) говорить про переведення організму в стан підвищеної бойової готовності.
Жар – захисний механізм людського організму, який «включається» кожен раз, коли потрібно мобілізувати імунні сили на боротьбу з певним шкідливим та небезпечним фактором. Жар – це здоровий механізм лихоманки при хворобі.
Гіпертермічний синдром пов’язаний з підвищенням температури до 39,0 градусів і вище, порушенням гемодинаміки, ознаками набряку мозку. Гіпертермія сама по собі представляє надмірне накопичення тепла і затруднення його віддачі зовні. Про гіпертермічному синдромі говорять в тому випадку, коли стан дитини критичне, що загрожує його життю і здоров’ю. Найбільш часто гіпертермічний синдром зустрічається у дітей у віці від народження до шести років. У підлітків майже не зустрічається. Якщо не надати дитині своєчасної і правильної допомоги, все може закінчитися летальним результатом, оскільки ознаки синдрому дуже швидко наростають.
Найбільш небезпечною формою вважається післяопераційна злоякісна гіпертермія.
Види
Існує кілька основних видів порушення терморегуляції у дитини.
Біла (бліда)
Це менш сприятлива і більш небезпечна форма гіпертермії. При ній тепловіддача порушена, організм виробляє більше тепла, ніж віддає. Шкірні покриви залишаються блідими і сухими. Часто шкіра виглядає як мармурова, помітні синюваті прожилки, є легкий ціаноз нігтьових пластин, губ, що свідчить про порушення кровообігу. Ручки і ніжки дитини залишаються холодними, незважаючи на те, що термометр буквально шокує своїми показаннями.
Якщо легко натиснути на шкіру пальцем, залишається біла пляма, цей ознака так і називається – ознака білого плями, і при блідій лихоманці він позитивний. Свідомість дитини порушується. Він млявий, неактивний, можливе виникнення маячного стану, нав’язливих дій, а також судом. Жарознижуючі практично не діють, бажаного полегшення не приносять.
Червона (рожева)
Це найбільш сприятлива форма, при якій вироблення внутрішнього тепла загалом відповідає тепловіддачі, з-за чого шкірні покриви у дитини стають червоними (рожевими) через припливу крові в зовнішніх кровоносних судинах. Шкіра малюка при такій формі гіпертермії гаряча, підвищується пітливість (як один з природних механізмів віддачі тепла), ручки і ніжки гарячі, дихання стає більш частим – це теж механізм віддачі зайвого і небезпечного для стану організму тепла.
Серцебиття стає більш частим. В цілому поведінка дитини не порушено, він у свідомості, хоча стовпчик термометра може підніматися вище 39,0 градусів.
Інші
У новонароджених із-за незрілості системи терморегуляції може розвиватися транзиторна гіпертермія. Вона супроводжується недостатньою роботою потових залоз, у зв’язку з чим віддача тепла порушується. Розвитку патологічного стану сприяє занадто теплий одяг, порушення температурного режиму в приміщенні, де знаходиться новонароджений.
У дітей з високим рівнем тривожності, емоційно страждають можливий розвиток нейрогенної (психогенної) гіпертермії, яка проявляється тривалими періодами підвищеної температури без видимих причин для її виникнення.
Причини
Причини, за якими розвивається стан гіпертермії, численні. Серед них можна відзначити зовнішні – перегрівання на сонці, опіки, тепловий удар, а також внутрішні – хворобливі стани, пов’язані з надлишковою теплопродукцією.
В більшій мірі схильні до гіпертермії діти раннього віку, діти, які страждають на зневоднення, діти з ослабленим імунітетом. Гіпертермічний синдром звичайно розвивається як гіперреакції організму на інфекцію (віруси, бактерії). Ця реакція відрізняється від нормальної, у відповідь на віддачу тепла організмом центр терморегуляції, навпаки, все нарощує градуси, що і призводить до порушення кровообігу і погіршення загального стану. Фахівці вважають, що схильність до гипертермическому синдрому може успадковуватись генетично.
Важливо! Злоякісна гіпертермія має спадкові причини, патологія розвивається як реакції організму з мутацією в 19 парі хромосом на препарати, які вводять під час наркозу для проведення хірургічних операцій.
Перша долікарська допомога
У батьків, які стикаються з підвищеною температурою у дитини, природним чином виникає питання – чи потрібно знижувати температуру. Оскільки жар – це захисний механізм організму, збивати температуру незначну не варто. Якщо дитина в цілому здоровий, то вважається, що до 38,5 градуса в зниженні спека немає потреби – імунітет повинен мати адекватні умови для формування антитіл, які будуть активно протистояти хворобі. Саме підвищена температура створює максимально сприятливі умови для вироблення інтерферонів. Але це правило стосується тільки червоною гіпертермії, якщо ж у дитини спостерігається її бліда форма, то допомога повинна бути надана негайно, незважаючи на конкретні цифри на термометрі.
Допомоги потребують і діти групи ризику – недоношені малюки, діти першого року життя, діти, які раніше перенесли на тлі спека фебрильні судоми, малюки із захворюваннями центральної нервової системи, хронічними хворобами серця і судин. Алгоритм надання невідкладної допомоги дітям при високій температурі повинні знати всі батьки.
- При білій гіпертермії одночасно дають дитині жарознижуючий і судинорозширювальний засіб (парацетамол з «Но-Шпою» або «Папаверином»). В кімнаті повинно бути прохолодно, дитину укладають і викликають «Швидку допомогу».
- При червоної гіпертермії дають разову вікову дозу жарознижуючий засіб на основі парацетамолу. Дитину слід роздягти до трусів, якщо і накривати щось, то тільки тонким простирадлом, щоб не порушувати тепловіддачу. Потрібно багато пити кімнатної температури.
Викликати лікаря з поліклініки додому, якщо мова йде про грудному дитині з жаром більш 39,0 градусів – розумніше викликати «Швидку».
Потрібна госпіталізація при гіпертермії у дітей – складний і неоднозначний питання. Він вирішується в індивідуальному порядку, якщо стан дитини визнається тяжким. Клінічні рекомендації та стандарти надання допомоги при високій температурі визначають кілька критеріїв тяжкості стану – голос малюка слабкий, ледве помітний, дитина монотонно пхикає, схлипує, є ознаки білої лихоманки, є ознаки зневоднення, дитина дуже млявий, не реагує на зовнішні подразники.
Термінова госпіталізація покладена при наступних симптомах:
- постійний плач, осиплість голосу на тлі гіпертермії;
- порушення сну, при якому дитина або спить постійно, або взагалі не спить більше доби;
- блідість шкіри, її мармуровий відтінок, ціаноз.
Важливо! Дитину доставлять у лікарню поза всяких сумнівів для більш докладного і ретельного обстеження, якщо немає видимих причин підвищення спека.
Лікування
При лікуванні гіпертермії у дітей категорично забороняється використовувати аспірин, він може стати причиною розвитку небезпечного для дитячого життя синдрому Рея. Сучасні стандарти забороняють використовувати для зниження температури в дитячому віці «Найз» і анальгін. Дітям будь-якого віку рекомендуються жарознижуючі засоби на основі парацетамолу. При червоній формі можна використовувати протизапальний «Ібупрофен», при білій гарячці його застосування небажано і неефективно.
Фізичні методи охолодження (обтирання) допустимі лише при червоній формі гіпертермії. Для цього воду підігрівають до такої температури, щоб вона була на градус нижче температури тіла. Методика має досить сумнівну ефективність, лікарі не вбачають у ньому нічого особливо корисного. А застосування холодної води, спирту і горілки взагалі може викликати спазм судин, і тепло починає гірше залишати тіло хворого.
При високій температурі, якщо відзначається блювота, не дають жарознижувальні та протизапальні засоби перорально, використовують ректальні супозиторії. Після прийому таких препаратів зниження температури хоча б половину градуси вважається позитивним результатом, і в повторному прийомі ліків немає необхідності. На час лікування дуже важливо, щоб дитина вдихав вологе повітря. Для цього можна скористатися зволожувачем повітря або розвісити вологі пелюшки по дому.
Це в поєднанні з рясним питвом – відмінна профілактика респіраторних та легеневих ускладнень гіпертермії, пов’язаних із зневодненням.
Источник
Гіпертермічний синдром являє собою патологічну лихоманку, справжні причини якої слід встановити як можна швидше. Розвивається зазвичай у дітей дошкільного віку, зрідка у дітей-підлітків. У дорослих зустрічається в поодиноких випадках. Проявляється зазвичай температурою понад 39,5 градусів і супроводжується неадекватною реакцією всього організму, чим відрізняється від звичайного підвищення температури.
Чим небезпечна патологічна лихоманка?
Під час гіпертермії відбувається підвищена віддача зайвого тепла в зовнішнє середовище, активізується система потовиділення. Організм втрачає багато рідини, що йде на самоохолодження, тому необхідно її постійне поповнення. Налагоджена система метаболізму може давати збій, а циркуляція крові збивається зі свого циклу. Відбуваються порушення гемодинаміки, можуть з’явитися симптоми набряку мозку, а в особливо важких випадках — поліорганна недостатність. Остання вкрай небезпечна і часто закінчується летальним результатом. Тому при гіпертермічному синдромі у дітей потрібно надати оперативну допомогу. Це важливо для формування найбільш сприятливого прогнозу.
Гіпертермічний синдром по МКБ-10
Різкий підйом температури тіла на тривалий період без видимих на те причин позначається терміном «лихоманка невідомого походження». Ще використовується поняття «гіпертермічний синдром» (код МКБ-10 – R50). Тривати це може до 20 днів, а обстеження не приносять плодів.
Післяопераційна лихоманка
Одна з найгірших різновидів гіпертермії розвивається у малюків до трьох років саме в післяопераційному періоді, цей стан носить назву синдром Омбреданна. Вона може свідчити про початок септичного ураження в організмі, тому за станом цих малюків потрібно стежити особливо ретельно.
Причини синдрому у дітей
Гіпертермія — це не хвороба, а наслідок боротьби з нею. Підвищення температури означає, що організм бореться з бактеріальної або вірусної інфекцією, активно виробляючи захисні антитіла. При високій температурі тіла багато мікроби і віруси втрачають здатність до розмноження. Виходячи з цього не варто збивати температуру нижче за відмітку 38,5 C. Організм повинен сам протистояти хворобі, але за умови, що центральна нервова система не пошкоджена і в анамнезі відсутня наявність судомного синдрому. Але при підозрі на гіпертермічний синдром і температурі «під 40» потрібна невідкладна допомога. Якщо справжню причину синдрому вчасно не виявити, то в більшості випадків можливий смертельний результат. Патологічна лихоманка швидко прогресує, тому неймовірно небезпечна.
Гіпертермічний синдром разюче відрізняється від звичайної лихоманки, яка зазвичай виникає при попаданні в організм інфекції. Така лихоманка зачіпає важливі функції організму і при відсутності лікування не проходить безслідно. Реакція організму відбувається занадто різко і неадекватно. Подібний стан може виникнути з ряду причин, наприклад:
- ГРВІ;
- грип;
- краснуха;
- вітряна віспа;
- сепсис;
- кір;
- гепатит;
- ботулізм;
- гострий цистит;
- тиреотоксикоз;
І це далеко не всі можливі причини, діагностувати які може лише спеціаліст шляхом повного обстеження. Обов’язково потрібно здача аналізів крові і сечі, без них діагноз буде в корені невірний.
Крім інфекційних та генетичних захворювань, гіпертермічний синдром може бути викликаний неврологічними порушеннями, травматичними наслідками, рак мозку і просто генетичною схильністю. Тому в разі появи патологічної лихоманки самолікування неприпустимо.
Що відбувається з організмом при різкому стрибку температури?
Щоб компенсувати навантаження органів кровотворення під час патологічної лихоманки, дихання частішає, відбувається ацидоз крові. Порушується система тепловіддачі. Настає гіповолемія, зниження рівня калію і натрію в крові. Все це справляє вплив на центри терморегуляції, що знаходяться в гіпоталамусі, що ускладнює перебіг гарячки. Периферичні судини стискаються спазмом, порушуючи теплообмін, гіпертермія переходить у стадію «резистентної».
На тлі тривалого гіпертермічного синдрому у дітей порушується ліпідний бар’єр клітинних мембран, а це призводить до збоїв в проникності судин, що загрожує набряком мозку та іншими неприємними наслідками.
Види лихоманки, їх відмінності та надання допомоги
Гіпертермія буває червоної і білої. У першому випадку шкіра пурпурного кольору, гаряча на дотик. Температура кінцівок не відрізняється від основного. У цього типу лихоманки зазвичай сприятливий прогноз. Щоб надати допомогу, потрібно роздягнути дитину, обтерти мокрим рушником, відпоювати холодною рідиною і зробити прохолодні компреси. Дати жарознижуюче.
У другому випадку шкірні покриви набувають «мармуровість», кінцівки стають холодними. Це означає приєднання спазму кровоносних судин, що характерно при гіпертермічному синдромі у дітей. Невідкладну допомогу треба надати якомога швидше.
При білій гарячці алгоритм дій такий: відпаюванню гарячим чаєм (можна солодким), розтирання кінцівок (для нормалізації кровообігу), укутування теплою ковдрою. Потім необхідно дати дитині спазмолітик, а після переходу білої лихоманки в червону дати жарознижуюче.
Симптоми
Щоб розпізнати гіпертермічний синдром, відрізнити його від звичайної лихоманки, необхідно знати його симптоми:
- різкий стрибок температури вище позначки 39,5 C;
- блідість / почервоніння шкірних покривів:
- млявість/збудження;
- примхливість;
- часте поверхневе дихання;
- підвищена пітливість;
- відсутність апетиту;
- нудота (блювота);
- можливо, діарея;
- тахікардія;
- зниження артеріального тиску.
Погана мікроциркуляція стає причиною набряку мозку, клінічно це проявляється судомами, галюцинаціями або маренням. У найбільш важких випадках у хворих відзначається мимовільна дефекація і сечовипускання. Гіпертермічний синдром у маленьких дітей часто ускладнюється набряком легенів. Також він може супроводжуватися болями в черевній порожнині, викликаними абдоминальными спазмами.
Діагностика синдрому
Термометрія та складання температурного листа допоможуть діагностувати гіпертермічний синдром і намітити алгоритм лікування. Вимірювати температуру потрібно:
- Орально.
- Ректально.
- В пахвових западинах / в шкірних складках.
Дані записувати і звіряти один з одним. При гіпертермічному синдромі завмер в ректальної області обов’язково буде на 1 градус вище. Вимірювати температуру необхідно кожні 10-15 хвилин, відстежуючи її динаміку.
Особливості
Патологічну лихоманку характеризує приєднання неврологічних симптомів, що не є характерним при звичайній гіпертермії. При детальному огляді, маючи на руках необхідні результати аналізів, лікар обов’язково відзначить:
- тахікардію;
- прискорене дихання;
- знижений артеріальний тиск;
- лейкоцитоз;
- ацидоз;
- білок в сечі;
- високий рівень ШОЕ;
- диспротеінемія.
Для визначення інфекційної природи основного захворювання необхідно зробити рентген грудної області і здати спеціальні аналізи на виявлення вірусного або бактеріального збудника.
Гіпертермічний синдром: невідкладна допомога та алгоритм лікування
На жаль, прояв синдрому у дітей – явище нерідке, часто супроводжується безконтрольним прийомом жарознижуючих препаратів. Для грудних немовлят він дуже небезпечний, тому при температурі вище 39 градусів слід терміново викликати «швидку допомогу». Чим раніше дитина буде доставлений в стаціонар, тим вище ймовірність вберегти його від важких ускладнень.
Хворий повинен перебувати під невсипущим контролем медперсоналу, щоб невідкладна допомога при ускладненнях синдрому була надана швидко. До приїзду «швидкої» необхідно самостійно надати допомогу при гіпертермічному синдромі, тобто спробувати нормалізувати температуру. Різко її збивати не можна, так як серце може не витримати навантаження. Але ні в якому разі не використовуйте для цього спирт або оцет, вони небезпечні та отруйні, тим більше для незміцнілого дитячого організму!
У минулому столітті при лихоманці у дітей лікарі призначали аспірин (ацетилсаліцилову кислоту), який виявився досить небезпечний. Ближче до кінця 70-х років вчені встановили, що застосування препаратів на основі саліцилової кислоти часто супроводжується виникненням синдрому Рейє у дітей. Вивчення виявило високу смертність (до 80 %), а також величезний ризик розвитку невиліковних неврологічних порушень та когнітивних розладів у живих дітей. Тому препарати на основі саліцилової кислоти (саліцилати) були заборонені в педіатричній практиці. У наш час найбільш безпечними жарознижувальними є «Парацетамол» та «Ібупрофен».
Після постановки правильного діагнозу необхідно оперативне лікування захворювання, що спровокував гіпертермічний синдром у дитини. Як правило, проводиться терапія противірусними або антибактеріальними препаратами.
Як ліквідувати наслідки патологічної лихоманки:
- для нормалізації температури застосовуються ліки з групи нестероїдних препаратів (антипіретики), але вони не завжди ефективні;
- потрібно випоювання дитини спеціальними сольовими розчинами для регідратації, які обов’язково повинні бути в аптечці; при необхідності зробити такий можна самостійно, змішавши в склянці теплої води столову ложку солі і цукру; при наявності блювоти сольовий розчин вводиться внутрішньовенно в палаті інтенсивної терапії;
- стероїдні препарати разом з аскорбіновою кислотою допоможуть відновити порушену мікроциркуляцію та підвищать проникність капілярів;
- периферичні спазмолітики відновлять правильну циркуляцію крові;
- при наявності судомного синдрому призначаються антикольвунсанты, впливають на нервові рецептори головного мозку.
Профілактика і прогноз
При гіпертермічному симптомі у дітей невідкладна допомога грає першорядну роль в сприятливості прогнозів. В іншому випадку можуть статися незворотні неврологічні порушення. Будь-яка хвороба може викликати гіпертермічний синдром, небезпечний для життя. Знизиться поріг судомної активності в головному мозку, провокуючи епілепсію. Крім того, тривала гіпертермія може стати причиною хронічної ниркової недостатності, збоїв в роботі надниркових залоз, міокардиту і т. д.
Профілактикою появи гіпертермічного синдрому у дітей є своєчасне і правильне лікування захворювань, а також особливу увагу лікарів до дітей з неврологічними порушеннями в анамнезі.
Источник